Вівсяний корінь: користь і можлива шкода

Козлобородник пореелистный або вівсяний корінь - це дворічна рослина сімейства Айстрових. У природному середовищі росте в Сибіру, в Північній Африці та середземноморських європейських країнах. Листки сидячі та лінійно-ланцетні. Рослина має світло-жовті квітки, що утворюють великі кошики і розташовуються на кінчику стебла. Сім'янки мають форму циліндра. Період цвітіння - початок червня.

Загальні відомості

Вівсяний корінь на вигляд нагадує скорцонер, але має більш світле забарвлення. Це рослина з м'ясистим довгим кореневищем. Його здавна використовували в лікувальних цілях, а потім почали вирощувати як овочеву культуру. Коренеплоди досягають у розмірах до півметра, а за смаком схожі на устриці або рибу, тому рослину нерідко називають «овочевою устрицею».

У цілющих цілях використовують усі частини: коріння, листя, стебла. Урожай збирають із жовтня. Коріння заготовляють тільки з рослин-одноліток. Для чого його відкопують, чистять від землі, просушують. Для позбавлення від гіркоти кореневища проварюють у солоній воді. Вівсяний корінь дуже крихкий, під час неакуратного руху пошкоджується, починає гнити. Деформовані бульби не використовуються для заготовок.

Вівсяний корінь стійкий до морозу, відмінно зимує у відкритому ґрунті, навіть якщо є невеликий сніговий покрив. Насіння проростає вже при температурі 4 градуси, але оптимальний температурний режим становить 15-25 градусів. Росте майже на будь-якому ґрунті, крім кислого, але на окультуреному ґрунті показує найкращі врожаї коренеплодів.

Рослина стійка до посухи, але відмінно відгукується на поливи. Не переносить сильно вологих і заболочених ділянок. Погано реагує на додавання гною: корені виростають довгими і жорсткими.

Корисні властивості

У цілющих цілях застосовують сік, бульби, верхівки і листя рослини. Козлобородник виявляє чудовий протизапальний, сечогінний, ранозагоювальний і антисептичний ефект. Стебла застосовуються як профілактика розвитку цинги. Крім цього, рослина має ще безліч лікувальних властивостей:

• Відвар приймають під час сухого кашлю, печінкової та ниркової недостатності, виразці або гастриті, золотусі та шкірних захворюваннях.
• Якщо рани не загоюються тривалий час, гнояться, то використовують сік козлобородника. Він чудово знімає запальний процес і загоює рану. Не рідко сік застосовується в разі висипань, пролежнів, діатезу. При цьому найкраще прикладати до ураженої ділянки свіже листя рослини.
• Зелена частина козлобородника має у своєму складі клітковину, протеїн, жири, вуглеводи, крохмаль, інулін і білок.
• Доведено, що рослина допомагає чоловікам поліпшити потенцію, тому афродизіаки здавна застосовують її для цих цілей.

Можливі побічні ефекти

Безпосередніх протипоказань до прийому лікарської рослини не виявлено. Виняток має тільки особиста непереносимість. З обережністю необхідно приймати вівсяний корінь вагітним жінкам і під час лактації.

Рекомендації та використання в народній медицині

Вівсяний корінь потребує спеціальної кулінарної обробки, хоч у деяких випадках його використовують у їжу і в сирому вигляді (молоде однорічне коріння). Козлобородник можна посмажити, потушкувати, запекти, відварити, додати в супи, салати, подавати як самостійну страву.

Перед приготуванням необхідно очистити корінь і одразу ж покласти у воду з оцтом, щоб він не встиг потемніти. Варити необхідно в тій самій воді, потім потрібно помити корінь і подавати з соусом або з вершками.

З вівсяного кореня можна зробити суп зі смаком устриць. Також у гарячих стравах корінь козлобородника отримує ванільний присмак. Крім цього, вівсяний корінь використовують як смакову й ароматичну добавку до маринованих овочів, додають у напої та морозиво, у салати й гарніри. Рослина чудово поєднується з соусами та овочами. Можна використовувати в поєднанні із зеленню, рибою, сирами. А рівна форма коренів дає змогу їх легко натирати на тертці й додавати як звичайний хрін.

При цьому у вівсяному корені велика кількість інуліну (дієтичного волокна, яке нормалізує вміст глюкози в крові) понад 65%, це робить козлобородник незамінним у лікуванні діабету.

Народні рецепти:

1. Відвар. Рослина сприяє полегшенню кашлю та виходу мокротиння з бронхів. Вівсяний корінь (20 грам) потрібно залити водою (250 мл) і варити протягом 20 хвилин. Вживають по 20 мл 5 разів на день.
2. Настоянка. Сприяє нормалізації сольової кислоти в шлунково-кишковому тракті, має кровоочисний, протиалергійний, седативний ефект. Використовується під час лікування психічних хвороб, подагри, конвульсій, лихоманки. Для цього в 20 грам рослини необхідно додати 250 мл окропу і дати настоятися добу. Вживають по 20 мл до 10 разів на добу.
3. Спиртова настоянка. Видаляє неприємний запах у роті завдяки дезінфікуючій властивості (позбавляє бактерій, що викликають сморід). Спосіб приготування: свіжий корінь (150 г) необхідно почистити від шкірки, дрібно порізати, покласти в скляну ємність і додати спирт (1 л). Тару герметично закупорюють кришкою, дають настоятися 2 тижні, після зціджують. Для позбавлення від запаху ротову порожнину полощу полощуть складом (з урахуванням появи проблеми).
4. Корінь рослини можна посмажити, дрібно порізати і додавати в каву. Напій, зроблений на основі вівсяного кореня, покращує травлення, додає бадьорості.
5. Корінь вівсяника визнано найкращою приправою в кулінарії, що поліпшує смакові якості м'яса і чинить тонізуючу дію.

Висновок

Вівсяний корінь - це цілюща рослина, яка має низьку калорійність і високу поживну цінність. У складі знаходяться: аспарагін, жири, холін, білки, фосфор, вітаміни групи B, K, E, C, PP, селен, магній, кальцій, залізо, натрій, цинк і калій. Завдяки унікальному збалансованому складу рослина показана до прийому пацієнтам із хворобами печінки, серця, нирок, а також людям, які страждають від діабету.