Козячий сир - користь і шкода

Козячий сир належить до різновиду кисломолочної продукції, яку отримують за традиційними рецептами. Він вирізняється незвичайним смаком, приємним ароматом і тонкою текстурою, а під час вживання буквально «тане» в роті. Інша відмінна властивість цього продукту - ідеально білий колір, що помітно вирізняє його серед твердих сирів із жовтуватим відтінком.

У середовищі любителів молочної продукції козячий сир прийнято відносити до категорії делікатесів. Окремі його сорти мають статус АОС, що вказує на ступінь захищеності від копіювання та підробок. За рангом це рівноцінно знаку якості, що присвоюється тільки ексклюзивним харчовим продуктам.

Що собою являє козячий сир

Сири цього класу виготовляють зі свіжого козячого молока за традиційним рецептом, що передбачає додавання спецій. Після скисання молочної суміші та її згортання сироватка зливається, а сир, що вийшов, ретельно віджимається і пресується. Після цього спресовану масу охолоджують і за потреби формують.

Зверніть увагу: на відміну від коров'ячого молока колір у козячого продукту - чисто-білий.

Оскільки цей сорт не викликає жодних алергічних реакцій - ним дозволяється годувати навіть немовлят віком від восьми місяців.

У продуктів цього виду калорійність не надто висока; в середньому вона становить 290 Ккал на умовну одиницю ваги (100 грамів). Тому вони нерідко використовуються як легке підживлення під час виснажливих дієт.

Цей делікатес до того ж вирізняється невисоким відсотковим вмістом жирів і може вироблятися у твердому, м'якому або сирному вигляді.

Корисні властивості

Корисність козячого сиру проявляється в таких його лікувальних властивостях:

• У ньому міститься значна кількість молочнокислих мікроорганізмів, що перетворюють цей продукт на подобу живого йогурту. Доведено, що в його складі налічується близько ста видів корисних бактерій, які помітно підвищують імунітет людини.
• За своїми поживними властивостями він перевершує багато сортів нежирних сирів і прекрасно засвоюється організмом.
• Наявність кальцію дає змогу вводити його в раціон хворих з ураженням кісткових тканин і суглобів.
• Селен, що входить до складу козячого молока, прискорює окислювальні реакції і перешкоджає появі небезпечних пухлин у людини.
• Цей сорт також корисний для організму підростаючого покоління, що формується.
• Козячий сир прекрасно засвоюється, оскільки його жирові клітини за своєю будовою схожі з аналогічними людськими структурами (при цьому вони зовсім не перевантажують органи травлення).

Його дозоване вживання корисне в таких випадках:

• Для профілактики атеросклерозу, що пояснюється повною відсутністю в ньому холестерину.
• Як засіб попередження жіночих захворювань (запалення сечовипускального каналу і менструальні порушення).
• У стані вагітності, оскільки мікроелементи, що входять до його складу, сприяють повноцінному розвитку плода, що носиться.
• З метою оздоровлення чоловічого раціону, оскільки наявні в ньому фосфор і білок стимулюють зміцнення м'язової тканини.
• Для попередження сечостатевих захворювань у чоловіків.
• Для очищення судин і зниження кров'яного тиску (завдяки наявності в продукті корисних кислот).

Оздоровчі властивості козячого сиру проявляються і в його здатності підтримувати в ідеальному стані шкіру людини (вітамін Д), а також зміцнювати її волосся, ясна і нігті. Постійне його вживання допоможе протистояти найпоширенішим шкірним захворюванням (псоріазу та екземі, зокрема).

Як косметичний засіб сир використовується як основа для масок, що накладаються на обличчя (за умови додавання до нього інших корисних компонентів: яєчного жовтка, бджолиного меду і соку свіжого лимона).

Протипоказання та обмеження

Подібно до інших молочних продуктів, цей вид сиру також має протипоказання. Ці обмеження пов'язані з підвищеною кислотністю, що не допускає його вживання в таких ситуаціях:

• У разі гастриту.
• У разі загострення подагри.
• У разі виразкової хвороби.

За наявності алергічних реакцій користувачеві слід проконсультуватися у лікаря щодо безпеки його постійного вживання в їжу.

Але найбільша шкода можлива від неправильно приготованого сирного продукту, що призводить нерідко до найсильніших харчових отруєнь.

Якщо сир купують у торговельній мережі - потрібно відразу ж зафіксувати дату, коли його виготовлено.

Для виключення можливості отруєнь необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

1. Після купівлі великих порцій сиру їх краще зберігати в морозильній камері.
2. При самостійному виготовленні потрібно пам'ятати, що неякісний сирий продукт може передати людському організму хвороботворні (патогенні) бактерії.
3. Сир слід виготовляти тільки зі свіжого молока, отриманого від добре доглянутих і здорових кіз.

При використанні сирої, а не пастеризованої продукції можливе зараження сальмонелою або туберкульозом.

Поради щодо застосування та зберігання

У кулінарній справі цей продукт додається практично до будь-яких страв. Його тверді сорти вживаються в поєднанні з інжирними джемами і подаються до кави, чаю або білого вина.

Особливо до душі припав козячий сир жителям французького Провансу, де кожна господиня володіє мистецтвом приготування страв на його основі.

Найчастіше його подають до столу у вигляді маринованої в розсолі страви, присипаної натертим часником або м'ятними травами. Сир також використовується при приготуванні бутербродів. Для цього потрібно намазати на хліб французьку або звичайну гірчицю, а зверху покласти кружок шинки. Потім поверх неї укладають не надто товстий шматочок козячого сиру, після чого листковий бутерброд підігрівають в електропечі та подають разом із чашкою кави.

Зберігати готовий продукт рекомендується в холодильнику в загальній камері. Для збереження корисних властивостей невеликі порції сиру слід тримати в герметично закритому пластиковому контейнері.

З метою захисту від проникнення повітря великі сирні шматки рекомендується упаковувати у вощений папір або в мішечки з поліетилену. Іноді подібно до бринзи їх поміщають у ємність, наповнену солоною водою. Такий прийом дає змогу майже вдвічі подовжити терміни зберігання цінного продукту.

Висновки

Корисні якості козячого сиру проявляються лише за умови його правильного приготування і грамотно організованого зберігання. У разі порушення цих вимог він може виявитися не тільки непридатним для вживання в їжу, а й шкідливим для організму людини.