Алое: користь, лікувальні властивості та можлива шкода

Багато людей утримують у будинках і квартирах алое - декоративне сукулентове деревце родом з Африки. Ця невибаглива в догляді рослина не тільки прикрашає інтер'єр житла, а й має корисні властивості. Опис рослини.

Опис рослини

У природі налічується близько 500 видів алое, які розрізняються висотою, товщиною, кількістю і видом шипів. Характерною рисою всіх видів є мечоподібні листки, що відходять у боки, по краях яких знаходяться шипи.

Алое ростуть у посушливих регіонах Африки, але вирізняються любов'ю до світла й тепла, тому під час вирощування в домашніх умовах ставити горщик із рослиною потрібно на підвіконня й обов'язково на сонячний бік.

Удома найчастіше вирощують 2 види алое: алое вера та алое деревоподібне. Для лікувальних цілей використовують листя та іноді стебло дерева.

Листя алое посідає 1 перше місце серед представників флори за вмістом корисних речовин. У них міститься:

• Ефірні олії та складні ефіри.
• Органічні кислоти.
• Амінокислоти.
• Смоли.
• Вітаміни: A, B1-B9, C, E.
• Бета-каротин.
• Мікроелементи: калій, магній, марганець, кальцій, цинк, мідь, селен.
• Дубильні речовини.
• Флавоноїди.
• Фітонциди.
• Алкалоїди.
• Антраглікозиди.
• Антрахінон.
• Алантоїн.
• Полісахариди та моносахариди.

Користь

Завдяки такій великій кількості корисних речовин, алое чинить лікувальну дію на всі системи органів і сприяє профілактиці багатьох захворювань:

• Лікує гастрит, ентероколіт, виразкову хворобу та ін. Сік алое має сильні бактерицидні властивості, тому активний проти стафілококів, стрептококів, дизентерії, черевного тифу, дифтерії тощо.д. Він купірує запальні процеси в органах шлунково-кишкового тракту, також ним корисно полоскати рот для усунення стоматиту і гінгівіту.
• Сік рослини при прийомі всередину зупиняє прогресування короткозорості та перешкоджає розвитку катаракти. А при використанні у вигляді примочок допомагає вилікувати кон'юнктивіт, блефарит, кератит та інші запальні захворювання очей.
• Алое широко використовується для лікування хвороб дихальної системи: туберкульозу, пневмонії, бронхіальної астми тощо.д. Рослина чинить протизапальну та відхаркувальну дію, унаслідок чого легені очищаються, поліпшується їхнє функціонування.
• У гінекології рослину застосовують для усунення кандидозу (молочниці), вагінозу, генітального герпесу. Завдяки бактерицидним властивостям алое ефективне проти багатьох видів бактерій і грибків, що спричиняють порушення мікрофлори піхви.
• Відбувається очищення від шлаків і токсинів, посилюється імунітет, підвищується загальний тонус організму. Покращується кровообіг.
• Відомий сприятливий вплив м'якоті та соку алое на шкірні покриви - частини рослини застосовують для лікування опіків, виразок, порізів, саден та інших ушкоджень.

Алое в косметології

Сік алое додають у засоби для вмивання, лосьйони й тоніки, креми, маски, гелі для душу. Компоненти рослини зволожують шкіру, заспокоюють і сприяють її регенерації після сонячних опіків і деяких косметичних процедур: пілінгів, шліфування тощо.д.  Крім того, алое перешкоджає віковим змінам шкіри (але якщо зморшки вже є, то впоратися з ними рослина не допоможе).

Особливо корисне алое для проблемної та жирної шкіри, схильної до висипань. Засіб усуває запалення і почервоніння на обличчі, сліди постакне, відновлює шкірні покриви. Також воно знищує бактерії, що провокують запалення.

Корисна рослина і для волосся. Воно здатне зупинити його випадіння, усунути лупу та свербіж шкіри голови, надати шевелюрі блиску. Сік алое втирають у корені волосся, а потім розподіляють його по довжині й залишають на деякий час.

Шкода

Рослина при зовнішньому застосуванні майже ніколи не викликає побічних ефектів, але в деяких випадках здатна стати причиною прояву алергії. На шкірі з'являється почервоніння, може початися свербіж або поколювання.

А ось під час застосування потрібно бути гранично обережним. Засіб викликає такі побічні ефекти:

• Печію.
• Діарею.
• Болі в животі.
• Порушення пульсу.
• М'язову слабкість.
• Безсоння.
• Проблеми з печінкою та нирками.

Вагітним жінкам використовувати алое в будь-якому вигляді суворо заборонено. Він викликає викидні та може стати причиною неправильного розвитку плода. У період менструації вживати засіб теж не можна.

Внутрішнє застосування також заборонено в таких випадках:

• Патології шлунково-кишкового тракту в стадії загострення.
• Важкі серцево-судинні хвороби.
• Будь-які кровотечі.
• Гепатити.
• Холецистит.
• Нефрит.
• Цистит.
• Геморой.
• Вік до 3 років.

Як правильно заготовлювати та використовувати

За 2 тижні до збору рослину краще не поливати, щоб у листі накопичилося якомога більше корисних речовин. Для збору найбільше підходить велике нижнє листя. Їх необхідно обламувати або зрізати біля самої основи, бажано повністю. Не потрібно боятися видаляти їх, оскільки рослина здатна швидко відростити нові.

Сік з листочків можна видавити руками або пропустити їх через м'ясорубку чи блендер. Отриману кашку процідити через марлю або ситечко.

Найбільшу користь надає тільки свіже листя, тому готувати лікарську суміш необхідно перед самим використанням. Уже через кілька годин корисні сполуки починають окислюватися і руйнуватися. Сік і кашку алое також не можна довго зберігати в холодильнику - оптимальний термін зберігання не більше 1-2 діб.

При внутрішньому вживанні засобу важливо не перевищувати дозування:

• Для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту потрібно приймати 25-50 мл соку двічі на день.
• У разі нежитю слід закапувати по 3 краплі соку в кожну ніздрю двічі на день.
• У разі шкірних уражень необхідно змащувати болячки 3-5 разів на день.
• Для усунення запалень у порожнині рота і горла потрібно видавити половину склянки соку і робити ополіскування тричі на день.

Алое з давніх часів використовували для лікування багатьох хвороб і активно використовують досі. Рослина має масу корисних властивостей, але все ж перед її використанням краще проконсультуватися з лікарем, щоб уникнути побічних ефектів.