Що корисніше ячмінь чи овес

Ніхто вже не сперечається з тим фактом, що каші - корисні. Але стоячи перед полицями з пакетами круп так одразу й не скажеш, чи поправить здоров'я більше ячмінь, чи овес - хвалять адже обидва злаки. І тоді виникає необхідність розібратися, на що кожен із продуктів впливає.

Загальна інформація

Ячмінь (звичайний) - рослина сімейства Злакових. поряд із пшеницею - одна з найдавніших культур, що обробляє людина.

Однорічник із голим стеблом заввишки від 0,3 (дикорослий) до 0,9 м. Цвіте в першій половині літа, плодоносити починає з липня. Плоди - зерно, зібране в колос. Найбільш поширені два культурні різновиди:

• Дворядна - родом з Аравії.
• Шестирядна - походить зі Східної Азії.

Використовується для приготування борошна, крупи (ячна, перлова), алкогольних напоїв (квас, пиво, віскі).  На корм тваринам іде до 3/4 усього врожаю.

Овес (кормовий, посівний) - рослина родини Злакових, сільськогосподарська культура. Невибагливий, морозостійкий однорічник із голим стеблом заввишки від 0,5 до 1,5 м. Цвіте все літо. Плоди - зерно, зібране в «волоті».

За видом «волоті» ділиться на два види:

• Плівчастий.
• Голозерний.

Використовується для приготування толокна, крупи («геркулес»), сурогату кави. Є основним зерновим кормом для коней.

Користь ячменю

На жаль, страви з цієї крупи - не часті гості на столі сучасної людини, а здоров'я вони здатні підтримати відчутно.

• Злак у будь-якому вигляді (каша, кисіль, відвари) через його м'яку стимулюючу і протизапальну дії рекомендується вживати при таких хронічних захворюваннях верхніх відділів ШКТ як: гастрит з підвищеною кислотністю; виразка шлунка і 12-палої кишки; запалення підшлункової залози; холецистит.
• Народна медицина радить пити ячмінний відвар жінкам-годувальницям: він посилює вироблення грудного молока і оберігає дитину від кишкових кольок.
• Через високий вміст калію - 1/5 від добової норми на 100 г - кашу з ячменю варто їсти літнім людям, які страждають на: ішемічну хворобу серця; кардіоміопатію; миготливу аритмію. Подібне харчування зміцнить серцевий м'яз і знизить ризик виникнення інфаркту.
• Посприяє здоров'ю серця і магній, якого на 100 г злаку припадає 150 мг - це більше третини добової норми. Їжа, багата на магній, допоможе побороти хронічну втому, тривожність і впоратися з безсонням.
• Ячмінні страви необхідні в невеликих кількостях для діабетиків. Завдяки біотину (вітамін В7) вони допоможуть стабільно знизити рівень глюкози в крові.
• Це зерно містить гордецин і лізин - антибактеріальні речовини рослинного походження. Міцним квасом або розпареною кашкою з ячменю лікують: дерматити різного походження; вугровий висип і акне; пітницю; лупу (себорею) при сухій шкірі; грибок нігтьових пластин.

Користь вівса

Про користь вівсянки давно і голосно заявляють усі лікарі, і на те багато причин.

• Вівсяна каша порівняно з іншими вирізняється зниженим вмістом крохмалю. Завдяки слизовій консистенції та великій кількості клітковини вона: обволікає слизову оболонку шлунка, зменшуючи її запалення в разі гастриту; прискорює виведення токсинів після харчового отруєння; м'яко стимулює травлення, позбавляючи від розладів шлунку та запорів.
• 100 г вівса містить у 2,5 раза більше марганцю, ніж людині потрібно на добу. Мікроелемент необхідний людям з ендокринними порушеннями (метаболічним синдромом, діабетом II типу), адже: бере участь у синтезі гормону щитоподібної залози (тироксину); підвищує сприйнятливість клітин до інсуліну; оберігає печінку від розвитку жирового гепатозу; сприяє зниженню вироблення холестерину.
• Досить у злаку і молібдену: 40 мкг на 100 г, тоді як на добу людині потрібно близько 80 мкг. Вживання їжі, багатої на мікроелемент: зміцнює зубну емаль; збільшує виведення сечової кислоти, полегшуючи перебіг подагри і артритів; оберігає від проблем з простатою у чоловіків.
• Кисіль із неочищеного зерна нерідко використовують у рамках дієт для скидання ваги: він майже не містить калорій і притупляє відчуття голоду.
• У разі застуди та ГРВІ відвар із вівсяної крупи народна медицина радить використовувати як потогінний засіб. Діє воно не гірше за малину і не несе шкоди ні дорослим, ні маленьким дітям.
• Подрібнений і розпарений неочищений овес використовують у масках для обличчя та скрабах для тіла домашнього виготовлення. Вони м'яко відлущують відмерлу шкіру і приводять у норму вироблення шкірного сала.

Протипоказання

Незважаючи на всю користь, що ці злаки несуть, у деяких випадках краще остерігатися від їхнього використання в їжу.

• Ячмінь містить клейковину, інакше глютен - рослинний білковий комплекс, вживання якого в деяких випадках спричиняє: висипання на шкірі; біль у животі; метеоризм і діарею.
• Лікування органів ШКТ киселями, відварами, настоями не варто проводити за наявності каменів у жовчному міхурі, якщо їхній розмір більший за 5 мм. Жовчогінна дія цих засобів може призвести до порушення їхнього спокою, жовчнокам'яної коліки та закупорки жовчних проток.
• Вживання каш з обох видів зерна скорочують до 1 прийому на день у разі діабету, і зовсім відмовляються від них у разі таких проблем із кишківником як: виразковий коліт; хвороба Крона; спайкова хвороба черевної порожнини; дивертикульоз.
• Злаки містять велику кількість фосфору: 40-45% від добової норми на 100 г. Захоплення подібною їжею протягом тривалого часу провокує формування фосфатних солей каменів у нирках і сечовому міхурі за таких умов: порушень роботи щитоподібної залози; браку в їжі кальцію.
• Практика тих, хто худнув за допомогою вівсяного відвару, показує, що не варто пити його більше 2 склянок на день і довше 14 днів. Зловживання веде до частих і тривалих нападів головного болю.

Висновки

Та все ж таки зваживши всі «за» і «проти» варто обрати добре знайому всім вівсянку, якщо обирати доведеться. Чинячи ту саму сприятливу дію, що й ячмінь, вона значно перевершує його за вмістом багатьох мікроелементів і не викликає алергії - а отже, не тільки корисніша, а й безпечніша.